Злата Огнєвіч, Ognevich, Otoy - Черемшина

Знов зозулi чути голос в лiсi,

Ластвки гнiздечко звили в стрiсi.

А вiвчар жене отару плаiм,

Тьохнув пісню соловей за гаiм.



Всюди буйно квiтне черемшина,

Мов до шлюбу вбралася калина.

Вiвчара в садочку, в тихому куточку,

Жде дiвчина, жде.



Ось i вечiр – вiвцi бiля броду,

З Черемоша п'ють холодну воду.

У садочку вiвчара стрiчаi

Дiвчинонька, що його кохаэ