Михайло Грицкан - 100 тисяч кроків

Ім’я твоє писане зорями

На небі моєї душі.

Коли долі зводили з долями,

Тебе Бог мені залишив.



Тобою, як дивом, захоплений.

Твій погляд на щастя ловлю.

Без тями шалено закоханий

В красу неймовірну твою.



Така безмежна і неповторна любов з тобою.

І вже не вільний, як божевільний, живу тобою.

100 тисяч кроків, найшвидших кроків зроблю до тебе.

100 тисяч років не варті дня одного без тебе.



Твій голос несе вітер милями,

Танцюючи з ним менует.

І море нестримними хвилями

Малює лиш твій силует.