Текст песни Тина Кароль, Macro/Micro — Kolomyika
Закувала зозуленька, далеко її чути
Ми всі вільні українці, і так має бути!
Заспіваю про край рідний, про рідні Карпати,
Та бо мені у Карпатах мило щебетати.
Ой як вийду на вас, гори, коли в полонині,
Так весело на серденьку, як малій дитині.
Зійшло сонце із-за гори, та й на полонину,
Освітлило, обігріло цілу Україну.
Цілу Україну
Коломия, Печеніжин, Заболотів, Снятин, Станіславів, Городенка, Надвірна, Делятин.
Коломия не помия, Коломия місто
В Коломиї такі дівки, як пшеничне тісто
В Коломиї такі дівки, як пшеничне тісто
Ой ви гори високії, позасувайтеся,
Та на мої білі ніжки не сподівайтеся.
Ой не зміню вас Карпати, хоч би-м як бідила,
Бо Карпати рідна мати, що мня народила.
Бо Карпати рідна мати, що мня народила.
Болить мене головонька, як вечір настане,
Прийди, прийди, мій миленький, може, перестане.
А я таке зілля маю, що всі хлопці мої.
А я піду до церковці, до тої нової
Болить мене головонька, аж вечір настане,
Прийдеш, прийдеш, мій миленький, може, перестане.
Що всі хлопці мої.
А я піду до церковці, до тої нової
А я таке зілля маю, що всі хлопці мої.
А я таке зілля маю, що всі хлопці мої.
Коломия не помия, Коломия місто
В Коломиї такі дівки, як пшеничне тісто
Закувала зозуленька, далеко її чути
Ми всі вільні українці, і так має бути!